Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 910/16252/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Ейнштейн"

на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 р.

у справі № 910/16252/14 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Ейнштейн"

до відповідача Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

ТОВ "Бюро Ейнштейн" - не з'явилися;

Антимонопольного комітету України - Новицький М.З.;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро Ейнштейн" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 22.04.2014 р. № 214-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що при винесенні рішення відповідачем порушені норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи (т.1 а.с.26-34).

Відповідач у справі - Антимонопольний комітет України у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що позивач звернувся з позовною заявою з пропуском встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження рішення АМК (т.1 а.с.80-82).

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2014 р. у задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.150-152).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з пропущення позивачем встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження рішення АМК, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2014 р. залишено без змін (т.1 а.с.183-187).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлений позов задовольнити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.3-7).

До розгляду поданої касаційної скарги по суті, ТОВ "Бюро Ейнштейн" направило клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, посилаючись на зайнятість свого повноважного представника в іншому судовому процесі, яке відхилено касаційною інстанцією з тих підстав, що: явка представників сторін в засідання касаційної інстанції не є обов'язковою і не визнана такою судом; позивачем, в порушення вимог ст.36 ГПК України, не надано доказів наявності обставин, на які він посилається у клопотанні; у разі неможливості участі певного представника, позивач не був позбавлений можливості уповноважити іншу

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

Антимонопольним комітетом України розглянуто справу № 20-26.13/141-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро Ейнштейн".

За результатами розгляду даної справи Антимонопольним комітетом України прийнято рішення від 22.04.2014 р. № 214-р, яким визнано дії ТОВ "Бюро Ейнштейн" порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). За зазначене порушення, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону накладено на ТОВ "Бюро Ейнштейн" штраф у сумі 40 000 грн.

Звертаючись до господарського суду, позивач посилається на те, що висновки, викладені в рішенні, є необгрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду виходили з пропуску позивачем встановленого законодавством присічного строку для оскарження рішення АМК.

Так, судами встановлено, що копія рішення Антимонопольного комітету України від 22.04.2014 р. № 214-р була надіслана позивачу із супровідним листом від 05.05.2014 р. № 20-26.13/12-4039 та отримана позивачем 27.05.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В силу ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Судом першої інстанції встановлено, що позовна заява подана до місцевого господарського суду 05.08.2014 р., тобто після спливу встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" № 15 від 26.12.2011 р., у застосуванні згаданого припису ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також ч. 2 ст. 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Отже, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 05.08.2014 р., тобто після спливу двомісячного строку для оскарження такого рішення.

Таким чином, строк оскарження рішення є пропущеним, що є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення повністю, про що обгрунтовано зазначено судами першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 р., якою залишене без змін рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2014 р., відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 р. у справі № 910/16252/14 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Ейнштейн" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.